Запитання – Відповіді 2

Питання

Статтею 9 Закону України «Про виконавче провадження» визначено поняття Єдиного реєстру боржників.
Так, Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Враховуючи, що Єдиний реєстр боржників створювався з метою реєстрації осіб які мають не виконанні майнові зобов’язання та вносяться виконавцем до реєстру одночасно з відкриттям виконавчого провадження то для того щоб не потрапити до вказаного реєстру:
- не потрібно мати майнових зобов’язань;
- виконувати свої майнові зобов’язання належним чином;
- погасити майнові зобов’язання до винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до частини 5 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості з реєстру боржників вилучають приватним чи державним виконавцем
якій їх вносив, так частиною сьомою статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають
примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Розділом ІІІ статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» визначено
учасників виконавчого провадження та осіб які залучаються до проведення виконавчих дій, одними з яких є представники сторін у виконавчому провадженні.
Час проведення виконавчих дій встановлені статтею 29 Закону України «Про
виконавче провадження».
Так, вищезазначеною статтею закону визначено, що виконавчі дії у робочі дні проводяться, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається приватним виконавцем.
Порядок стягнення та розміри виконавчого збору визначені статтею 27 Закону
України «Про виконавче провадження».
Частиною першою зазначеної статті Закону законодавець дає визначення поняття виконавчого збору. Так виконавчій збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного Бюджету України.
Основна та додаткова винагорода приватного виконавця передбачена статтею 31
Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода, яка складається з основної та додаткової.
Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено
вичерпний перелік обставин за яких вчинення виконавчих дій зупиняється.
Вчинення виконавчих дій зупиняється у разі якщо:
Права якими наділений приватний виконавець визначені частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пунктів 6, 7, 8, 19, 21, 22 частини третьої цього Закону приватний виконавець:
У відповідності до пунктів 3, 4, 5, 13 частини 3 статті 18 Закону України «Про
Виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження приватний виконавець має право:
Статтями 56, 57 та 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено
порядок накладення арешту, визначення вартості та порядок реалізації майна боржника на яке звернуто стягнення.
Порядок визначення вартості майна боржника та оцінка майна здійснюється у
відповідності до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»
1. Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
2. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Реалізація майна боржника на яке звернуто стягнення за рішенням, визначено
статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною крім майна , вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік рішень за яким приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень.
Так вищезазначеною статтею Закону визначено наступні обмеження, щодо примусового виконання рішень приватними виконавцями:
1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника є одним із заходів примусового виконання рішень визначених пунктом 2 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження».
Умови, відрахування та розміри відрахувань із заробітної плати, пенсію, стипендії та інші доходи боржника встановлено статтями 68-70, Розділу ІХ Закону України «Про виконавче провадження».
В статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік майна
на яке не може бути звернуто стягнення.
Так, відповідно до Додатку до цього Закону встановлено перелік майна, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчим документом.
Пунктом 5 вказаного Додатку звернення стягнення за виконавчим документом не допускається на телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон – на кожну особу.
Таким чином, приватний виконавець не може звернути стягнення за виконавчим документом на комп’ютер та телефон.

Задати питання